Реостат (від др. -грец. ῥέος «потік» і στατός «стоячий», потенціометр, змінний резистор) – електричний апарат, винайдений Йоганном Християном Поггендорфом, що служить для регулювання сили струму і напруги в електричному ланцюзі шляхом отримання.
Резистор – це пасивний елемент електроланцюгів із постійним чи змінним опором. Призначений для перетворення сили струму в напругу, напруги в силу струму, для обмеження струму, поглинання електроенергії та виконання інших завдань.
Реостати опору обох типів застосовуються у виробництві, у наукових та експериментальних лабораторіях, де вони використовуються як навантаження або як елемент регулювання струму.
На реостатах зазначаються опір реостату та найбільше допустиме значення сили струму, перевищення якого може спричинити перегорання обмотки.
Реостат – це пристрій, який використовується для регулювання опору в електричному ланцюзі . Реостат – це змінний резистор, який дозволяє вручну керувати потоком електричного струму, знижуючи чи підвищуючи опір. При використанні реостата в ланцюзі можна керувати потоком електричного струму.
При підключенні потенціометром використовуються всі три контакти, що дозволяє застосовувати змінний резистор як дільник напруги. Потенціометри потрібні для встановлення необхідного рівня звуку, тембру, напруги, освітлення.
Чому реостат підключено послідовно? Реостат підключений послідовно , тому що струм тече шляхом, де опір мінімально .
Резистор: постійний опір, включений у ланцюг обмеження струму до певного значення, називається резистором. Реостат: змінний опір, ковзними контактами яким можна змінювати струм, називається реостатом.