Як визначити займенник?
Займе́нник — це самостійна частина мови, що вказує на особу, предмет, ознаку, кількість, але не називає їх. Наприклад: він, ми, щось (вказують на особу, предмет); той, мій, всякий (вказують на ознаку); скільки, стільки (вказують на кількість). Займенники відповідають на питання хто? що?
Який це займенник мене?
Займенники «мене», «мені», «мною» є формами займенника 1 особи однини «я». Займенники «нас», «нам», «нами» є формами займенника 1 особи множини «ми».
Який займенник свої?
Присвійні займенники – мій, твій, наш, ваш, їхній, свій.
Як знайти особові займенники?
Займенники, що замінюють іменники, тобто вказують на особу, інші істоти, предмети, явища, поняття — називаються ОСОБОВИМИ. Особові займенники відповідають на ті ж питання, що й іменники: хто? що? та ін.
Присвійні займенники змінюються за родами та числами: Мій, моя, моє, мої;; Свій, своя, своє, свої;; Твій, твоя, твоє, твої;; Ваш, ваша, ваше, …
особові. я, ми, ти, ви, він, вона, воно, вони · зворотний. себе · взаємні. одне одного, одне другого · присвійні. мій, твій, ваш, наш, його, її, їхній · вказівні.
Займенники вказують на предмети (він, той), їхні ознаки (такий, мій) і кількість (стільки), не називаючи їх. Відповідають на питання іменника, прикметника і …