Як правильно: політ чи польот?
Політ (спорт) — стрибок із переміщенням уперед після відштовхування від якої-небудь точки опори «Політ» — назва радянських маневруючих штучних супутників Землі «Політ» («Польот») — радянська ракета-носій «Політ» — марка радянських і російських годинників
Як буде зразу на українській мові?
ЗРАЗУ, рідше ІЗРАЗУ, присл. 1. Тієї ж миті, негайно, дуже швидко; зараз же.
Що таке ґелґіт?
ґелґіт ГЕЛГІТ, готу, ч. Те саме, що гелгання. Годовані, важкі гусаки зустріли мене ворожим, задиркуватим гелготом (Мик., II, 1957, 139); Чути гуркіт машин і гелгіт людських голосів (Ю.
Який правопис правильний?
правильний
| ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД |
|---|---|---|
| Називний | правильний | правильна |
| Родовий | правильного | правильної |
| Давальний | правильному | правильній |
| Знахідний | правильний, правильного | правильну |
Політ — процес переміщення (руху) об'єкта в повітрі тощо: Політ (авіація) — авіаційний виліт, рейс із певним завданням
ПОЛІТ, льоту, ч. 1. Рух, переміщення кого-, чого-небудь у повітрі. Трасуючі кулі перервали політ ворожого винищувача (Ю. Янов., І, 1958, 271); На подвір’ї …
полі́т – іменник чоловічого роду. відмінок, однина, множина. називний, полі́т, польо́ти. родовий, польо́ту, польо́тів. давальний, польо́ту, польо́тові, польо́там.
[поул`і́т] ; відмінок, однина, множина ; називний, [поул`і́т], [пол`о́тие] ; родовий, [пол`о́ту], [пол`о́т`іў] ; давальний, [пол`о́тов’і], [пол`о́ту], [пол`о́там].
ПОЛОТИ, полю, полеш, недок., перех. і без додатка. Очищати поле, город і т. ін. від бур’янів, зрізуючи або викопуючи їх сапою чи вириваючи руками.